Гуменна Лідія Сергіївна,

Інститут професійно-технічної освіти НАПН України, м.Київ

ЕЛЕКТРОННИЙ ПІДРУЧНИК В ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ ПТНЗ

Процес входження професійно-технічного освітнього простору у світовий вимагає вдосконалення, а також переорієнтації його комп'ютерно - інформаційної складової. Інформаційний освітній вибух створив чимало проблем, найважливішою з яких є проблема відповідності рівня підготовки  майбутніх фахівців вимогам сучасного ринку праці. Особливий інтерес представляють питання, пов'язані з автоматизацією навчання, оскільки «ручні методи» без використання технічних засобів давно вичерпали свої можливості. Найбільш доступною формою автоматизації навчання є застосування ЕОМ, тобто використання машинного часу для навчання та обробки результатів контрольного опитування знань учнів. Усе частіше використання комп'ютерів уможливлює автоматизувати створення методичних посібників. Тим самим створення електронних підручників», методичних посібників на комп'ютері має низку важливих переваг. По-перше, це автоматизація як самого процесу створення таких підручників, так і зберігання даних в будь-якій формі. По-друге, це робота з практично необмеженим обсягом даних.

Електронний підручник, реалізований на базі сучасного мобільного пристрою, може розглядатися  як альтернатива традиційному паперовому підручнику і бути основним компонентом інформаційно-освітнього середовища (ІОС) ПТНЗ, орієнтованого на здійснення освітнього процесу на основі інформаційно-комунікаційних технологій та на застосування сучасних форм і методів навчання, забезпечувати адаптивний підхід до кожного учня з метою формування його персональної освітньої траекторії.

Електронний підручник на базі сучасного мобільного пристрою здатний:

1) виконувати всі функції, властиві паперовому підручнику (інформаційну - як основне джерело обов'язкової для засвоєння учнями інформації; конкретизації освітніх стандартів; систематизуючу; мотиваційну; орієнтації учнів на способи пізнавальної діяльності; розвитку пізнавальних можливостей учнів; координації всіх навчальних матеріалів по предмету);

2) забезпечувати широкі можливості комп'ютерної візуалізації навчальної інформації;

3) служити основою створення активно-діяльнісного пізнавального середовища для учня за рахунок можливості здійснення інформаційно-пошукової діяльності, моделювання, тренувальної навчальної діяльності та контролю знань, підтримки творчої діяльності;

4) виконувати функцію навігатора по електронних матеріалах навчально-методичного комплексу;

5) підтримувати можливість реалізації учнями індивідуальних освітніх траєкторій за рахунок: наявності додаткового матеріалу, що розширює й поглиблює основний зміст предмета; гіперпосилань на матеріали електронного додатку до підручника та інших електронних компонентів навчально-методичного комплексу; гіперпосилань на мережеві ресурси регіональних  сховищ електронних освітніх ресурсів;

6) забезпечувати комфортні, інтуїтивно зрозумілі учневі умови для взаємодії з освітнім контентом як під час аудиторних занять, так і при самостійній роботі.

Застосування електронного підручника в освітньому процесі в поєднанні з такими компонентами ІОС як системою управління навчанням й управління освітнім контентом здатне забезпечувати:

1) управління навчальним процесом за рахунок взаємодії персональних мобільних пристроїв учнів, комп'ютера або мобільного пристрою педагогічного працівника й інших засобів навчання на базі ІКТ (наприклад, інтерактивної дошки, лабораторного обладнання тощо) в єдиному інформаційному середовищі навчального кабінету чи професійно-технічного навчального закладу;

2) організацію індивідуальної підтримки навчальної діяльності педагогічним працівником кожного учня в ході опрацювання  інформації про результати засвоєння ним навчального матеріалу;

3) організацію мережевої взаємодії педагогічного працівника та учнів для формування в них навичок навчальної співпраці, комунікативної компетентності;

4) технологію завантаження й оперативного оновлення освітнього контенту в інформаційно-освітньому середовищі ПТНЗ.

Функціональна структура електронного підручника, відповідно до його призначення в освітньому процесі, містить такі компоненти:

1) основний матеріал, що забезпечує виклад основного змісту навчального предмета. Він може бути представлений в гіпертекстовій мультимедійній формі. Візуальний ряд доцільно відображати реалістичними графічними зображеннями предметів, що вивчаються, процесами, явищами й синтезованими об'єктами статичної та динамічної графіки. Важливо замінювати текстові описи досліджуваних об'єктів відповідними відеофрагментами, анімаціями, моделями, аудіозаписами;

2) додатковий матеріал, пов'язаний з основним матеріалом чіткою системою навігації для розширення і поглиблення базових знань, отриманих при вивченні основного матеріалу. Зміст і обсяг додаткового матеріалу визначається авторським колективом, який розробляє електронний підручник з метою розширення або поглиблення його змісту, реалізації авторських підходів щодо формування знань, умінь і способів діяльності, розвитку, виховання і соціалізації учнів. Як додатковий матеріал можна використовувати довідкові, пізнавальні та науково-популярні матеріали (фрагменти літературних творів, популярних наукових статей і публікацій, науково-популярних фільмів, історичні документи, анімації прихованих процесів та  явищ тощо);

3) пояснювальні тексти, що супроводжують ключові терміни основного матеріалу, всі графічні зображення, які не є елементами оформлення, важливі смислові фрагменти складних графічних зображень, формули;

4) апарат організації засвоєння навчального матеріалу включає інтерактивні об'єкти для тренування, самоконтролю і контролю; інструментальні програмні засоби (віртуальні лабораторії, стрічки часу, інтерактивні карти, конструктивні творчі середовища). Вміщені в електронному підручнику тестові завдання мають передбачати можливість неоднозначної відповіді.  Апарат організації засвоєння електронного підручника може бути доповнений інструментарієм для здійснення збору і зберігання статистичної інформації про результати просування по навчальному матеріалу, виконання практичних завдань і контрольних тестів із розміщення у персональному «хмарному» ресурсі учня (персональному кабінеті);

5) навігаційний апарат (зміст, сигнали-символи, алфавітний, іменний та тематичний покажчики, призначені для користувача закладки / замітки тощо), має забезпечувати швидкий пошук інформації; миттєвий перехід до потрібного розділу, параграфа; відображати зв'язки між основним і додатковим навчальним матеріалом та фіксувати позицію учня в освітньому середовищі електронного підручника.

Основні вимоги до форм подання освітнього контенту в електронному підручнику:

1. повинен містити мультимедійний та інтерактивний освітній контент;

типовими компонентами мультимедійного контенту електронного підручника є: символьна інформація (текст, гіпертекст, формули); статичний реалістичний і синтезований візуальний ряд (фотографії, 2D-фотопанорами, мікрофотографії, макрозйомка, схеми, діаграми, графіки, навчальні малюнки тощо); динамічний реалістичний і синтезований візуальний ряд (відеоекскурсії, 3D-фотопанорама з наближенням/віддаленням, 2D-анімація; накладення і морфінг об'єктів; анімація, створена за 3D-об'єктів, віртуальні тривимірні моделі об'єктів тощо); звуковий ряд (аудіофрагменти);

2.  об'єкти і процеси, основні властивості яких проявляються в динаміці, доцільно ілюструвати динамічним відеорядом;
3. об'єкти складної структури доцільно ілюструвати за допомогою об'ємних моделей та інших об'єктів віртуальної реальності;
4. при вивченні складних зв'язків між явищами і процесами (наприклад, в предметах природничої області змісту освіти) доцільно використовувати інтерактивні параметричні моделі, змінювані параметри яких відображаються в результатах роботи моделі, забезпечуючи візуалізацію явища або процесу;
5. звуковий ряд може включатися в електронний підручник для: уявлення звукових об'єктів (звуки природи, технічних пристроїв; музика, мова тощо); дублювання текстових описів; подачі спеціальних сигналів, котрі коментують дії користувача тощо;
6. освітній контент електронного підручника може включати як всі представлені вище компоненти, так і їх складові. Вибір конкретних рішень для подання освітнього контенту має здійснюватися з урахуванням специфіки ступеня освіти і предметної області (предмета) і бути педагогічно доцільним: кожен використовуваний компонент повинен вносити нову якість у виклад матеріалу. У будь-якому разі ІОС не повинно бути перевантажене інформацією й декоративними елементами, що відволікають увагу учня від досліджуваного матеріалу;
7. рівень інтерактивності тих чи інших компонент контенту електронного підручника повинен визначатися віковими особливостями учнів і специфікою предметної області, та бути педагогічно доцільним.

Висновок. Професійно-освітнє середовище постійно розвивається, віднині майже всі процеси ми можемо представити у вигляді моделей, розроблених на ПК. Однак варто пам’ятати, що електронний підручник – це всього лише віртуальне подання змін, він не може замінити досвіду, отриманого від реальним відчуттів. Саме тому електронний підручник має використовуватися як обов'язкове доповнення до основного навчального  матеріалу.