ФАКТОРИ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ.

Гуменний О.Д., к.п.н., завідувач лабораторії електронних навчальних ресурсів ІПТО НАПН України, Київ.

У сучасному інформаційному суспільстві найважливішими завданнями є отримання, розроблення  та поширення освітніх, наукових і культурних відомостей, збереження кожною нацією своєї історичної спадщини та ідентичності, постійне й систематичне забезпечення високої якості освіти. 

Для цього важливо педагогічним працівникам професійно-технічних навчальних закладів розвивати латеральне мислення непрямого та творчого підходу для вирішення освітніх проблем, що відображається на здатності до аналітико-синтетичного опрацювання інформації, рефлексії, вироблення правильного рішення у навчально-виховній діяльності, швидкої адаптації у випадках постійних змін і нестандартних ситуацій. Сприймаючи події по-новому, вони мислять іншими категоріями, а тому змінюється й мотивація діяльності, відбувається пошук технологій досягнення більш високих результатів за короткі терміни і з мінімальними зусиллями. Володіння фахівцями сучасними інформаційними  технологіями уможливлює ефективне використання інформаційних ресурсів, а саме: оптимізовувати та автоматизовувати інформаційні процеси, розробляти навчально-виробничі технології, задіювати системи електронних телекомунікацій для підвищення якості навчального матеріалу. Застосування інноваційних педагогічних програм і методик підсилює освітні ефекти, оскільки дає педагогічним працівникам додаткові можливості для побудови індивідуальних освітніх траєкторій студентів/учнів,  реалізації диференційованого підходу з урахуванням різного рівня їхньої готовності до навчання, організації різних форм навчально-пізнавальної діяльності на заняттях, активізації й цілеспрямування самостійної роботи учнів тощо.

Інформаційно-аналітична компетентність, на думку автора статті, – це системотворчий компонент виробничої, освітньої, науково-виробничої, науково-дослідної й інноваційної діяльності та суспільної практики. Важливою її особливістю є сприяння розвитку латерального мислення.

Розвиток ІАК педагогічних працівників професійних навчальних закладів є процесом реалізації інноваційної діяльності, спрямованої як об’єктивно, так і суб’єктивно на новий (для конкретного педагогічного працівника) результат. Тому цей процес доцільно розглядати як повний, завершений цикл продуктивної діяльності, що має бути реалізований у «певній часовій послідовності, за фазами, стадіями і етапами (часова структура організації діяльності)»[1].

Узявши за основу гносеологічний і загально-методичний аспекти теорії моделювання, теорії систем та основні компоненти практичної діяльності, нами розроблено модель розвитку ІАК педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів (рис. 1). При побудові моделі зроблено припущення, що розвиток інформаційно-аналітичної компетенції педагогічних працівників, здійснюваний усвідомлено й контрольовано, сприяє досягненню позитивного результату – динаміки всіх компонентів цього складного поліфункціонального утворення як складової професіоналізму.

Згідно розробленої моделі, її мотиваційно-цільовий компонент складається із зовнішньої та внутрішньої мотивації.

Зовнішня мотивація розвитку інформаційно-аналітичної компетентності зумовлена соціальним замовленням інформаційного суспільства. Один із засновників концепції «інформаційного суспільства» (або постіндустріального) Д. Белл у процесі його аналізу особливу увагу звертав на соціальні чинники, наголошуючи, що в ХХІ ст. вирішальне значення для економічного та соціального життя, виробництва знань, а також характеру трудової діяльності матиме такий новий соціальний лад, який ґрунтується на телекомунікаціях[2]. Внутрішньою є мотивація розвитку ІАК педагогічних працівників: для вдосконалення власної професійної діяльності; врахування  інтенсивності конкурентоспроможності на ринку праці; кар’єрного зростання; підвищення категорії під час проходження атестації; отримання надбавок за інноваційну діяльність тощо. 

Рис.1. Модель розвитку інформаційно-аналітичної компетентності педагогічних працівників ПТНЗ

Організаційною структурою дидактичної системи моделі  є організаційно-процесуальний компонент (ОПК) моделі розвитку ІАК педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів. Значимими елементами зазначеного компоненту є організаційно-педагогічні умови, фактори впливу і підходи.

Організаційно-педагогічними умовами (ОПК) є організація методичної роботи, упровадження в систему підвищення кваліфікації науково-обґрунтованої багаторівневої та багатокомпонентної моделі розвитку ІАК; вибір форм і методів, адекватних професійному і життєвому досвіду педагогічного працівника, диференціація та інтеграція змісту; розроблення індивідуального плану саморозвитку; відбір контент-змісту для безперервного розвитку інформаційно-аналітичної компетентності на основі власного електронного освітнього середовища. При цьому важливо брати до уваги чотири точки зору – самого педагогічного працівника, його керівника, учнів/студентів, колег; розроблення електронного навчально-методичного забезпечення; науково-методичний супровід.

Факторами впливу зазначеного компоненту моделі є: педагогічний стаж; психологічні особливості; мотивація.

Підходи: андрагогічний; компетентнісний; особистісно-орієнтований. 

Компоненти: операційно-технологічний та змістовий складається із технологій, засобів, методів і форм.

Технології: Web-технологія, – сукупність методів та програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою ефективного опрацювання вебресурсів, які знаходяться у веб-просторі; майстер-класи, метою яких є тренування розумових здібностей, логічного інтелекту і вербальних навичок у процесі комунікації з тренером і в групі; е-потрфоліо, – набір матеріалів в електронному варіанті з динамічною інформацією, що демонструє інформаційно-аналітичні, теоретичні та технологічні знання, вміння, навички і здатність вирішувати завдання навчально-виховного спрямування в професійній діяльності.

Засоби: ментальні карти  – зображення процесу загального системного мислення за допомогою схем; е-каталоги – каталог на електронному носії, який подає переважно зміст паперового каталогу та містить інформацію: підвищення доступності та якості освіти, забезпечення можливості дистанційного, індивідуального навчання, самоосвіти та систематизації досвіду використання електронних освітніх ресурсів у професійних навчальних закладах; е-щоденники – система з інформацією про: електронні щоденників учнів/студентів, відвідування навчального закладу, розклад, педагогічних працівників, адміністрацію, контактні дані тощо; інформаційно-аналітичні системи: інформаційно-аналітична система Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського, Інституту освітньої аналітики тощо; експертні системи – інформаційні системи автоматизації процесів прийняття рішень, створені на основі опрацювання вибірок статистичних даних, або в яких використовуються експертні оцінки. Експертні системи є різновидністю систем комп’ютеризованої підтримки прийняття рішень, в яких поєднуються комплексне використання експертних оцінок та результатів аналітичного опрацювання даних[3]; системи інформаційного обслуговування – бібліотечно-інформаційна система, спрямована на вирішення проблеми інформаційного забезпечення професійного навчального закладу сучасними інструментами інформаційної обробки, через налагодження на новій основі бібліотечно-інформаційного обслуговування усіх учасників навчально-виховного процесу, автоматизовані робочі місця (АРМ) педагогічних працівників тощо.

Методи: рефлексія –пов'язаний з необхідністю фіксації зупинки і самого зупиненого процесу з метою виділення проблеми[4]. Саме через фіксацію реалізується ставлення суб'єкта до предмета рефлексії, відбувається поляризація рефлексивного процесу, що призводить до більш повного усвідомлення проблеми. Аналіз, як наступний етап рефлексивного процесу, може набувати форми внутрішнього діалогу, рішення, висновків або наміру діяти певним чином. Розвиток педагогічної рефлексії у ході професійно-педагогічної підготовки виявляється в глибині переосмислення педагогічним працівником власного досвіду та характеризується особистим внеском в організацію інформаційно-аналітичного росту, потребою особистості у вільному виборі змісту діяльності, способів її розширення і поглиблення[5]. У процесі інтенсивної інтелектуальної праці педагогічного працівника збільшуються його інформаційно- аналітичні уміння і накопичується досвід; репродуктивний, спрямований на відтворення педагогічним працівником  способів інформаційно-аналітичної діяльності за визначеним алгоритмом; проектна діяльність, метод проектів – педагогічна технологія, в котрій поєднується сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю, що цілком відповідає сутності поняття «механізм». При цьому педагогічний працівник  виконує роль куратора контенту змісту. Ця технологія сприяє розвитку пізнавальних навичок, умінь самостійно конструювати власні знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, розвивати критичне і творче мислення, що відповідає основній меті моделі розвитку їхніх інформаційно-комунікаційних компетентностей.

Форми: очна та дистанційна.

Висновки. За умови створення та вдосконалення організаційно-педагогічних умов, реалізації педагогічними працівниками професійно-технічних навчальних закладів відображеної та деталізованої моделі уможливлює розвиток їхньої  інформаційно-аналітичної компетентості. Підвищення рівня ІАД виразиться через усвідомлення ролі інформації в житті індивіда, особи, фахівця, функціонування професійно-технічних навчальних закладів; знання і розуміння основних трактувань феномена інформації в інформаційному суспільстві та їх впливу на формування сучасної картини світу, на функціонування різних сфер суспільства і характер професійної діяльності педагогічних працівників у ПТНЗ; готовність і здатність враховувати у своїй професійно-педагогічній діяльності закономірності інформаційних процесів і особливості їх прояву; володіння навичками та вміннями аналізу, синтезу й оцінювання інформації з позицій її властивостей, професійної, практичної та особистісної значущості.