ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА У ВИКЛАДАННІ ДИСЦИПЛІН ГУМАНІТАРНОГО ЦИКЛУ

Тетяна Подкупко,

кандидат історичних наук, доцент,

доцент кафедри суспільних наук

Одеського національного медичного університету,

викладач  ДНЗ «Одеське вище професійне училище

торгівлі та технологій харчування»

Постановка проблеми.

Сьогодні активно реформується система освіти і науки в Україні. Професійно-технічні заклади не можуть залишитись осторонь новацій, нововведень, модернізації і змін.  Одним з головних аспектів вдосконалення викладання є якомога активніше застосування інформаційного середовища.

Мета статті.

Продемонструвати основні інформаційні засоби, які вже сьогодні можливо залучити до освітнього, навчального процесу. Висвітлити практичне застосування сучасних технологій, інтернету, популярних у молоді гаджетів, різноманітних електронних носіїв інформації тощо у викладанні гуманітарних дисциплін.

Ключові слова: інформаційне середовище, електронні ресурси, інформаційно-комунікаційні технології, інновації, соціальні мережі, гаджет, електронні носії інформації, гуманітарні предмети.

Основна частина.

Кожен навчальний заклад ставить за мету підготовку кваліфікованого фахівця, спеціаліста в певній галузі. Крім профільного навчання завжди стоїть мета виховної і патріотичної роботи з молоддю. Цю місію виконують переважно дисципліни гуманітарного циклу.

В Україні на сучасному етапі вже сформовано певні правові засади побудови інформаційного суспільства: прийнято низку нормативно-правових актів. Вони регулюють суспільні відносини щодо створення інформаційних електронних ресурсів, захисту прав інтелектуальної власності та інформації, впровадження електронного документообігу. Сучасна освіта з кожним днем вимагає все більш активного використання інформаційних і комунікаційних технологій в різних сферах діяльності навчального закладу.

До розповсюдження комп’ютерів та інтернету – бібліотеки були основним джерелом інформації. Учні користувались її послугами для підготовки до уроків і практичних занять, написанні творчих робіт. Для бібліотек професійно-технічних закладів принципова функція – забезпечення підручниками. Сучасні учні і вчителі прагнуть користуватись сучасними новітніми підручниками і посібниками. Матеріальна база училищ не встигає за попитом і змінами, тому забезпечити щороку абсолютно новими книгами і періодичними виданнями стає непосильною задачею. Однак, переважна частина підручників, атласів, посібників, тестових завдань перейшли на електронні носії, і почали «жити» в інтернеті.

Дуже допомагає у навчанні і підготовці до уроків, самостійної роботи – електронні бази, де зібрано методичні рекомендації для учнів і вчителів з багатьох дисциплін гуманітарного циклу.

Для оптимізації сприйняття інформації крім міні-лекції вчителя і застосування звичних засобів наочності можливо використання мережі інтернет. Для підготовки домашнього завдання, крім підручника можна запропонувати перегляд документальних фільмів, освітніх програм, проходження пізнавальних тестів, коли в ненав’язливій формі учні граючись засвоюють достатньо  складний матеріал.

Багато цікавого і пізнавального знаходиться в музеях і бібліотеках. Відвідати їх у своєму місті – корисно і приємно, а от ті що далеко за кордоном?  І тут є важливими вже музейні і бібліотечні інновації – віртуальні виставки та огляди. Інтернет допомагає вирішити проблему збереження фондів музеїв та бібліотек, кожен може обрати зручний для себе час. Також дуже важливо для сприйняття учнями матеріалу можливість зупинити віртуального екскурсовода, прослухати незрозумілу інформацію, чи її частину, декілька разів. Індивідуальний підхід до сприйняття інформації забезпечує комфортне користування і максимальне засвоєння необхідного матеріалу.

Ще 10-15 років тому основним критерієм ефективності використання нових інформаційних технологій в навчальному закладі була наявність певної кількості комп’ютерів, через які відбувалась побудова єдиного інформаційного освітнього простору. Сьогодні кожен учень має телефон, або планшет, які по своїй функціональності легко можуть замінити комп’ютер.  Тому зараз побудова освітнього інформаційного простору відбувається за умов великого зростання інформаційних потоків, які краще корегувати і роз’яснювати вчителю, спрямовувати увагу учнів на бажані ресурси, які відображають ту фактичну інформацію, на якій хоче акцентувати увагу вчитель.

Створення інформаційного простору навчального закладу відповідає за успіх впровадження інформаційних технологій в освіту на всіх її рівнях. Інформаційне середовище має такі складові: фізична, психологічна та інтелектуальна. До інформаційного середовища відносяться також Інтернет, локальна мережа та технічні засоби мультимедіа (телевізори, проектори, відео програвачі, фотоапарати тощо), програмне забезпечення навчально-виховного процесу.

До психологічної та інтелектуальної складової інформаційного середовища відноситься «людський фактор». Це воля та бажання самих учасників освітнього процесу до використання інформаційних та комунікаційних технологій в освітньому процесі. З боку учнів викликає жвавий інтерес і зацікавлення можливістю нового застосування «улюбленої іграшки». Вони завантажують програми, атласи, підручники. Не має потреби носити з собою тягарем в кілька кілограмів кілька посібників, книг, атласів і контурних карт. Все це вміщується в кишені або сумці. За збереження літератури можна теж не турбуватись, оскільки учні дбайливо ставляться до гаджетів. В ігровій формі, на своєму телефоні пройти тести на знання пройденого матеріалу значно ефективніше і психологічно легше. Засвоєння матеріалу через подачу в цікавій формі ефективніше.

Висновки:

Сучасне інформаційне середовище насичене, бурхливе і інколи агресивне. Для оптимізації навчального процесу необхідно застосування новітніх технологій, інтернету і популярних у учнів гаджетів. Розбудова незалежної Української держави неможлива без оновленої національної освіти, розробки прогресивних технологій, гуманізації, диференціації та інтеграції навчання, науково обґрунтованої системи виховання громадян ХХІ століття.

Список використаних джерел

1. Авдєєва, І. М. Інноваційні комунікативні технології в роботі куратора академгрупи: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / І. М. Авдєєва, І. М. Мельникова ; МОН України. - К. : Професіонал, 2007. - 304 с.: іл.

2. Гуревич Р. С. Інформаційно-комунікаційні технології в навчальному процесі і наукових дослідженнях / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія. — К. : Освіта України, 2007. — 396 с.

3. What is information architecture? [Electronic resource] / scientific editor James Robertson. — Electronic data. — Mode of access: World Wide Web. — URL http://www.steptwo.com.au/papers/kmc_whatisinfoarch/index.html