Вівторок, 24.04.2018, 11:27
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Наше опитування
Чи візьмете Ви участь у Інтернет-конференції?
Всього відповідей: 8
Статистика

Онлайн всього: 6
Гостей: 6
Користувачів: 0
Вхід на сайт
Кошик
Ваш кошик порожній
Пошук
Головна » Статті » Конференція "Сучасне інформаційно-освітнє середовище професійно-технічного навчального закладу&... [ Додати статтю ]

Прохорчук Олександр. Використання сучасних інформаційних технологій у соціально-педагогічних дослідженнях

                                              

 

 

 

   

 

 

    

 

 

 

   Соціально-педагогічні дослідження мають велике значення для сучасної глобальної спільноти, оскільки людина істота соціальна і не може існувати поза суспільством. Окрім того входження людства в нову інформаційну еру спричиняє як великі блага, так і значні виклики, зокрема у соціалізації особистості.

Якщо бути конкретнішим, то підміна віртуальним світом, світу реального призводить до стійких психічних депривацій особистості, у результаті чого ми можемо спостерігати такі явища, які раніше зовсім не вивчалися.

Вал невивчених соціально-педагогічних проблем найближчим часом може загнати у глухий кут не лише сучасну наукову думку, але і зруйнувати основи соціального устрою українського народу.

Соціально-педагогічні дослідження на відміну від інших типів наукових досліджень мають чітко виражену суб’єкт-суб’єктну спрямованість, що ускладнює можливість їх проведення, оскільки об’єкт дослідження має велику мінливість і широкий діапазон факторів впливу на нього, окрім того об’єкт дослідження може приховувати важливу інформацію, яка у деяких випадках може бути ключовою у розумінні досліджуваного явища.

Окрім того при дослідженні масових явищ є необхідність збору і обробки великих масивів даних, подекуди дані можуть мати унікальний характер, де частота спостереження має мізерну частоту зустрічі і не вписуватися в загальноприйняті поняття репрезентативності вибірки. Подекуди є важливою необхідність дослідження усієї генеральної сукупності, а не лише статистично значущої вибірки.

Як приклад опубліковане у засобах масової комунікації відео про суїцид, спряє збільшенню кількості осіб, які зважуються вчинити його над собою.

Й прослідкувати конкретні причини, стійкість або вразливість до навіювання ЗМК вкрай важко, і є значна потреба у дослідженні абсолютно усіх осіб на яких був спричинений цей вплив.

Очевидно, що традиційні методи соціально-педагогічних досліджень (анкетування, інтерв’ювання, тестування спостереження і т.п.) мають багато недоліків (дороговизна витратних матеріалів, тривалість і неточність при зборі та обробці матеріалу, характер лабораторності дослідження, який немає нічого спільного з польовими умовами), що у свою чергу призводить до того, що дослідження на момент публікування можуть бути неактуальними або надто дорогими, або такими що не відповідає теперішній дійсності.

Значною проблемою є те, що в Україні відчувається гостра нестача наукових установ які б займалися гуманітарними дослідженнями (із 2416 всього 45).

Студентська молодь (бакалаври соціальної педагогіки) вивчає методи соціально-педагогічних досліджень, у кількісному показнику близько 3,5 кредитів (108 годин) Київський університет ім. Б. Грінченка, або 2 кредити (54 години) Національний педагогічний університет імені М. Драгоманова), що на нашу думку є недостатньою, адже культура науково-дослідної справи вимагає системності мислення і достатньої продовжуваності у часі.

Недостатня увага щодо формування системності мислення студентів у контексті виконання наукових соціально-педагогічних досліджень призводить до їхньої низької мотивації щодо виконання дослідної діяльності.

З метою підвищення інтересу до проведення сучасних науково-педагогічних досліджень, а також якості їх виконання було запропоновано спеціалізований навчальний сайт, який має назву «Школа молодого дослідника».

Послідовне вивчення сайту дає можливість студентам систематизувати їхні знання і скоротити час засвоєння ключових позицій стосовно проведення досліджень.

Відвідувачі «Школи молодого дослідника» мають змогу зрозуміти алгоритм конструювання електронних анкет і опитувальників і скористатися уже наявними на сайті.

Окрім того інструмент «Щоденник дослідника» показує етапність у проведенні соціально-педагогічного дослідження, зручність «Щоденника» полягає у тому що використана програма «One Note» дає змогу фіксувати фото, відео, звуки, графіки, таблиці у цифровому вигляді, що є дещо зручнішим методом фіксації ніж паперові носії.

Кнопка «Пошук літератури» долучає до використання програми «Advego plagiatus», яка є потужним пошуком інформації в більшості наявних в мережі електронних джерелах, а база «Google Scholar» є чи не найбільшою базою даних наукових публікацій у світі.

Спеціально створена група у соціальній мережі «Facebook», допомає студенту в он-лайн режимі обговорити наявні проблеми при виконанні досліджень і кооперувати свої дії з іншими дослідниками.

Соціально-педагогічні дослідження чітко регламентовані існуючим законодавством, адже об’єкт дослідження є доволі специфічним, і ознайомлення з наявною на сайті законодавчою базою є обов’язковим для вивчення майбутніми соціальними педагогами.

Ментальні карти дозволяють візуалізувати отримані дані і є гарним підгрунтям для виконання факторного аналізу у дослідженнях.

Існуючі літературні джерела постійно оновлюються, й студенти можуть ознайомлюватися із різними підходами й методами наукової діяльності.

Наведені вимоги та приклади виконання курсової та дипломної робіт, а також наукової публікації допомогають студентам на репродуктивному рівні зрозуміти, яким чином виконуються дані типи робіт.

Програма «Математична статистика» й література, яка розкриває можливості її використання є безцінним помічником для майбутніх науковців, адже обробка великих масивів даних за її допомогою перетворюється з тривалого і трудоємного процесу у звичайну, буденну справу. Відеоуроки, які присутні на сайті «Школи дослідника» викладені зрозумілою і доступною мовою і є зручною навіть для сприйняття людьми, які ніколи не були дотичними до проблеми розуміння основних постулатів «Теорії ймовірності».

Вимоги до оформлення літератури часто змінюються і портал «vak.in.ua» любязно надає можливість автоматично оформити список використаних джерел.

Ніщо так не мотивує людину як усвідомлення того, що вона може робити після того як виконає певні завдання Пошук грантів і можливого місця працевлаштування із сучасних великих баз даних, також є доступними у «Школі дослідника».

І нарешті найцікавішим є те, що «Школа молодого дослідника» є оптимізована для мобільних пристроїв, а її користувачі мають постійний доступ до даного сервісу, що у свою чергу призводить до інтенсифікації виконання наукових соціально-педагогіних досліджень і потенційно може бути елементом безперервності у освіті.

Проведене нами дослідження показало (Рис 1), що укупі з факультативом «Основи соціально-педагогічних досліджень» і ще деяких методів, «Школа молодого дослідника» спричиняє зростання рівня дослідницької компетентності майбутніх бакалаврів соціальної педагогіки.

 

Рис.1 Результати експерименту з формування

Категорія: Конференція "Сучасне інформаційно-освітнє середовище професійно-технічного навчального закладу&... | Додав: iptonapnu (05.09.2017)
Переглядів: 85 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
avatar
1
123
avatar