П`ятниця, 29.03.2024, 07:44
Головна Реєстрація RSS
Вітаю Вас, Гість
Наше опитування
Чи візьмете Ви участь у Веб-конференції лабораторії ЕОР?
Всього відповідей: 1
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » Статті » Конференція "Сучасне інформаційно-освітнє середовище професійно-технічного навчального закладу&... [ Додати статтю ]

Віктор Терновський. Сучасні методики і технології розроблення та використання педагогічними працівниками електронних навчальних ресурсів: педагогічний

Сучасні методики і технології розроблення та використання педагогічними
працівниками електронних навчальних ресурсів: педагогічний досвід

 

Терновський В.Г.,

заступник директора з НВР
ДНЗ «Одеське вище професійне
училище торгівлі та технологій харчування»

 

Однією з основних задач  освіти в усі часи було забезпечення якісного навчання, а основним видом діяльності установ освіти є створення і надання освітніх послуг.

В умовах стрімких змін ринку праці найважливішим завданням сучасного професійно-технічного навчального закладу (ПТНЗ) є підготовка конкурентоздатного, компетентного, гнучкого фахівця, який володіє не лише конкретними знань, уміннями та навичками, а й здатний до продуктивної співпраці з іншими людьми, самостійного й відповідального прийняття рішень. Усе це стимулює до інтенсифікації навчання, що характеризується збільшенням обсягу навчального матеріалу та зменшенням часу на його засвоєння.

З входженням  інформаційних комп’ютерних технологій( далі ІКТ)  в систему освіти були пов'язані великі надії педагогів на різке підвищення ефективності навчально-виховного процесу. Але, як пізніше стало очевидним, самі по собі ІКТ не дають належного педагогічного ефекту. Вони набувають педагогічної цінності лише у тому випадку, якщо вони легко вписуються у навчальний процес та забезпечують відповідний приріст результатів навчальної діяльності.

Разом з тим, досвід використання ІКТ в освіті показав можливість зміни самого її змісту. Комп’ютерні технології сприяють:  засвоєнню нових важливих знань, умінь, навичок; самоосвіті й самовдосконаленню особистості учня й учителя; ідеально підходять для вивчення й викладання технологій; можуть використовуватися у всіх видах урочної і позаурочної діяльності.

На сьогодні вказані можливості ІКТ майже повністю реалізовані і мова вже йде про необхідність створення ІОС в кожному окремому навчальному закладі. До вивчення проблематики створення і використання інформаційно-освітнього середовища долучилися українські науковці, такі як  М. Башмаков, В. Биков, Г. Бордовський, Т. Казаріна, В.Красільнікова, І.Роберт та іншими. У їх  роботах висвітлюються умови створення, наповнення та використання відповідного середовища, його вплив на якість підготовки майбутнього фахівця, організацію навчального процесу, створення відкритих освітніх закладів. На думку наших вчених,  в тому випадку, коли мова йде про  педагогічну цінність ІКТ, в першу чергу мають на увазі якість  проектування електронних освітніх ресурсів та їх потенційні можливості:

  • навчальну результативність (досягнення заздалегідь визначених навчальних результатів) при заданих умовах застосування;
  • педагогічну ефективність (краще співвідношення витрати / результат у порівнянні з іншими засобами навчальної діяльності);
  • методичне багатство і універсальність (можливість використання в широкому діапазоні умов навчальної діяльності, відносно різних навчальних аудиторій та для вирішення різних навчальних задач).

Значний інтерес до створення та використання освітніх веб-ресурсів обумовлений серйозними, і в значній мірі, обґрунтованими очікуваннями підвищення ефективності навчального процесу і якості навчання. Тому освітні веб-ресурси повинні мати високий рівень виконання, належне художнє оформлення, характеризуватися повнотою матеріалу, забезпечувати якість методичного інструментарію і технічного виконання, відповідати дидактичним принципам логічності та послідовності викладу даних.

За функціональною ознакою, що визначає значення і місце ЕОР в навчальному процесі, їх можна класифікувати як: навчально-методичні ЕОР (навчальні плани, робочі програми навчальних дисциплін, розроблені відповідно до навчальних планів); методичні ЕОР (методичні вказівки, методичні посібники, методичні рекомендації для вивчення окремого курсу та керівництва з виконання проектних робіт, тематичні плани); навчальні ЕОР (електронні підручники та навчальні посібники); контролюючі ЕОР (програми тестування, банки контрольних питань і завдань з навчальних дисциплін та інші ЕОР, що забезпечують контроль якості знань); допоміжні ЕОР (збірники документів і матеріалів, довідники, покажчики наукової та навчальної літератури, наукові публікації педагогів, матеріали конференцій, електронні довідники, словники, енциклопедії).

Фактори якості ЕОР, які впливають на якість освітніх послуг: якість технічного забезпечення, пропускна здатність каналу, наявність підключення до корпоративної та регіональної мережі,  ступінь забезпечення клієнтськими місцями, ліцензоване програмне забезпечення (ліцензовані платформи, серверне програмне забезпечення, операційні системи), якість методичного забезпечення ЕОР, якість електронних освітніх ресурсів, відповідність методичних розробок навчальним програмам та планам, наявність задовільної кількості ПЗНП,  розробка власних ЕНЗП, людський фактор, мотивація викладачів, наявність зацікавленості з боку споживачів освітніх послуг, рівень підготовки кадрів з питань впровадження та використання.

Масове створення і використання у навчальному процесі освітніх Інтернет-ресурсів набуває сьогодні масового характеру і починає впливати на якість сучасної освіти і формування єдиного інформаційного освітнього простору України. Добре, що на сьогодні у мережі Інтернет є різноманітні технології розробки якісного та повнофункціонального ресурсу з мінімальними затратами:

  1. Для розробник сайтів, що  мають  достатню підготовку у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, зручним інструментом може бути розміщення сайтів на хостингах (н-д, ucoz.ua). Для непідготовлених користувачів такі системи є складними для першого знайомства.Також недоліком таких систем є наявність реклами, що не завжди може співвідноситися із освітньою тематикою, і обмежений розмір бази даних. Проте переваги є вагомими, а саме: більшість таких проектів дозволяє створювати сайт будь-якого рівня складності без знання мови гіпертекстової розмітки; надають готові професійно налаштовані дизайни, безкоштовний домен та хостинг, електронну пошту, можливість завантаження файлів через FTP або веб-сервер-інтерфейс, дисковий простір на сервері; дозоляють резервне копіювання даних та ін.
  2. . Створення блогів (наприклад, blog.i.ua) є простішим інструментом для початківців розробників освітніх ресурсів, який надає можливість розміщення інформації, її обговорення, створення груп за інтересами, листування тощо. Проте у блогах обмежені можливості у створенні індивідуального дизайну, також недоліком є наявність реклами та інших сервісів, що можуть відволікати від освітньої мети.
  3. Використання конструкторів розробки сайтів (наприклад, online.profi.net.ua) за умови якісного сервісу без реклами є ефективним і простим інструментом розробки освітнього ресурсу, за допомогою якого можна безкоштовно створити простий сайт, змінювати зміст сторінок через візуальний редактор, розміщати фотографії та файли, змінювати дизайн, підключати різні сервіси (стрічка новин, опитування і голосування, фотогалерея та ін.). Недоліками є те, що у більшості випадків самі по собі онлайн конструктори сайтів не надають домени і хостинг, що малодосвідченому інтернет-користувачу буде складно зробити самому. Проте, якщо у навчального закладу є свій домен і хостинг, то можна зробити в ньому піддомен для нового сайту і перенести сайт із онлайн конструктора на свій хостинг.
  4. . Використання портальних платформ, систем керування вмістом (СКВ), які є програмним забезпеченням для веб-сайтів чи інших інформаційних ресурсів в Інтернеті чи окремих комп'ютерних мережах. Багато сучасних СКВ поширюються безкоштовно, є легкими у встановленні (інсталяції) і мають візуальний інтерфейс. На відміну від конструктора сайтів вони мають більше сервісів для роботи із дизайном, структурою, користувачами, для керування розміщеною інформацією. Проте недоліками є те, що у разі потреби зробити якісь непередбачені розробниками СКВ функції, потрібна допомога програмістів. Як і у випадку із конструктором сайтів при роботі із СКВ домен і хостинг треба шукати самостійно. Серед великої кількості СКВ виділяють освітні - системи для організації Інтернет курсів та відповідного циклу життя документації.

Cистеми, що мають українську локалізацію: 

  1. “Joomla!” - система керування вмістом, написана на мові PHP і така, що використовує як сховище змісту базу даних MYSQL. Joomla!, є вільним програмним забезпеченням, захищеним ліцензією GPL; однією з головних особливостей “Joomla!” є відносна простота управління при значному переліку можливостей і гнучкості при створенні сайтів;
  2. Moodle (модульне об'єктно-орієнтоване середовище дистанційного навчання) - безкоштовна, відкрита система дистанційного навчання, що орієнтована насамперед на організацію взаємодії між викладачем та учнями, хоча підходить і для організації традиційних дистанційних курсів, а також підтримки очного навчання;
  3.  ATutor - є вільнопоширюваною системою керування навчальним матеріалом (Learning Content Management System, LCMS), простою у встановленні, налаштуванні та підтримці для системних адміністраторів; викладачі (інструктори) можуть досить легко створювати та переносити навчальні матеріали та запускати свої онлайн-курси;
  4. ) Ilias - відкрита міжнародна система, що призначена для автоматизації та впровадження елементів дистанційного навчання в навчальний процес, окрім цього є додаткові зручні механізми, що дозволяють вести переписку з групою студентів;
  5. Системи, що не мають української локалізації, проте одночасно не мають проблем із відображенням символів кирилиці: 1) ОLAT; 2) Interact; 3) Docebo; 4) Wordcircle; 5) e107.

Найбільш активне використання освітніх веб-ресурсів спостерігається в практичній частині уроку. Така тенденція пояснюється тим, що учитель має великі обсяги рутинної роботи з формування і перевірки індивідуальних практичних завдань, а освітні веб-ресурси дозволяють йому автоматизувати подібну діяльність.

Щодо теоретичної частини уроку, то використання освітніх веб-ресурсів спостерігається дуже рідко. Незважаючи на очевидні педагогічні переваги, використання освітніх веб-ресурсів дещо утруднене. Причинами такого явища є непідготовленість педагогів до використання освітніх веб-ресурсів при викладенні теоретичного матеріалу, дефіцит освітніх веб-ресурсів, пристосованих для ефективного систематичного використання в навчальній діяльності, низька якість розроблених освітніх веб-ресурсів.

Якісні освітні веб-ресурси дозволяють учню вивчати матеріал в зручному для нього темпі, проводити різноманітні дослідження, здійснювати тренування для набуття практичних навичок та вмінь, організовувати самоконтроль.

Сьогодні все більше використовуються ті освітні веб-ресурси, які призначені для здійснення контролю і тестування учнів в процесі навчання. Використання постійного контролю знань учнів значно підвищує мотивацію навчання.

Висновки. Практичний досвід  використання  програмних продуктів, а також форматів надання інформації, що використовуються у процесі професійної підготовки учнів, показав, що найбільш доцільно використовувати таке програмне забезпечення, що підтримує створення ЕОР: системи контролю знань (тестувальні оболонки), portable document format (pdf), microsoft PowerPoint (ppt) і hypertext markup language (html).

Системи контролю знань реалізують контрольну функцію навчання і використовуються для проведення тестування з будь-якої дисципліни. При роботі з цими програмними продуктами викладачі  розробляють й заповнюють базу даних з питаннями й відповідями. Спеціальних знань від розробника при роботі з даними засобами не потрібно. Решта засобів створення ЕОР є універсальними, вони підтримують створення як теоретичних і практичних, так і контрольних матеріалів, тобто реалізують навчальну й контрольну функцію процесу професійної підготовки майбутнього кваліфікованого робітника.

 

Список використаних джерел

 

  1. Гуревич P. С. Інформаційно-комунікаційні технології в професійній освіті / P. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія, М. М. Козяр; за ред. член-кор. НАПН України P. С. Гуревича. - Львів : Сполом, 2012. - 506 с.
  2. Морзе Н. Моделі ефективного використання інформаційно-комунікаційних та дистанційних технологій навчання у вищому навчальному закладі [Електронний ресурс] / Н. В. Морзе, О. Г. Глазунова // Інформаційні технології і засоби навчання. - 2008. - №2(6). - Режим доступу до журн.: http://www.ime.edu- ua.net/em6/content/08mnvshi.htm.')
  3. Науменко О. М. Деякі аспекти підготовки майбутніх учителів до використання засобів ІКТ в навчальній діяльності [Електронний ресурс] / О. М. Науменко // Інформаційні технології і засоби навчання. — 2007. - №3(4).— Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ejournals/ITZN/em4/ content/07nomaei.htm
  4. Бабенко О. П. Розробка та створення електронних посібників. - Харків Легіон, 2003. - С. 46-58.
Категорія: Конференція "Сучасне інформаційно-освітнє середовище професійно-технічного навчального закладу&... | Додав: alonazuieva (18.09.2017)
Переглядів: 465 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar