Меню сайту
Категорії розділу
Наше опитування
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Пошук
| Головна » Статті » Конференція "Сучасне інформаційно-освітнє середовище професійно-технічного навчального закладу&... | [ Додати статтю ] |
ВІТА ШАХ. СТВОРЕННЯ ТА НАПОВНЕННЯ ЄДИНОГО БАНКУ ЕЛЕКТРОННИХ НАВЧАЛЬНИХ РЕСУРСІВ ПТНЗ (З АКЦЕНТОМ НА САМОСТІЙНУ РОБОТУ МОЛОДІ)
| СТВОРЕННЯ ТА НАПОВНЕННЯ ЄДИНОГО БАНКУ ЕЛЕКТРОННИХ НАВЧАЛЬНИХ РЕСУРСІВ ПТНЗ (З АКЦЕНТОМ НА САМОСТІЙНУ РОБОТУ МОЛОДІ) Віта Шах, майстер виробничого навчання, викладач ДНЗ «МВПУПІТ» Серед нових орієнтирів розвитку вищої освіти – інноваційний підхід до освіти, оновлення її змісту, пошук нових методів підготовки, організації практики, засобів навчання тощо. Одним із шляхів підвищення якості навчання є впровадження новітніх педагогічних та інформаційних технологій. Новітні інформаційні технології передбачають використання у навчально-виховному процесі сучасних електронних засобів навчання, зокрема Інтернет-ресурсів, комп’ютерних та мультимедійних технологій. Впровадження сучасних технологій забезпечує активний пізнавальний процес, роботу з різними джерелами інформації, сприяє активізації навчального процесу, ефективному опануванню навчального матеріалу та виробленню ґрунтовної системи знань. Бурхливий розвиток інформаційно-комунікативних технологій не лише надав навчальним закладам можливість інтенсифікувати навчальний процес, але й поставив завдання організації ефективного навчання. Це визначається можливостями інформаційно-комунікативних технологій. Їхнє ефективне застосування може забезпечити: 1. Підвищення якості навчання за рахунок використання викладачами спеціальної інформації та розширення діапазону інформаційних потреб різних категорій слухачів, забезпечення прозорості та об’єктивності систем моніторингу якості освіти. 2. Усунення територіальних бар’єрів у процесі навчання учнів за рахунок дистанційних форм навчання, забезпечення мотивованої самостійної роботи учнів при оволодінні професією. 3. Суттєве прискорення руху управлінської інформації, автоматизацію процесів організації та управління освітніми процесами. У сукупності це веде до зниження вартості навчання, що сприяє подальшому розвитку навчального закладу. Інформаційно-комунікаційні технології розширюють можливості діагностики рівня засвоєння інформації. Різноманітні тестові системи і оболонки дозволяють індивідуалізувати процес оцінювання знань учнів, розвивати здатність учнів до самооцінювання. Таким чином, електронний освітній ресурс дозволяє: − стимулювати пізнавальний інтерес до предмета; − додати навчальній роботі проблемний, творчий, дослідницький характер; − сприяти оновленню змістової сторони предмета; − індивідуалізувати процес навчання і сприяти розвитку самостійної діяльності учнів. Електронні освітні ресурси (ЕОР) нового покоління, побудовані за принципом модульної архітектури, містять високоінтерактивний, мультимедіа насичений контент і дозволяють реалізувати активні форми навчання, що забезпечують самостійну навчальну діяльність учня як суб'єкта пізнання, самовдосконалення та розвитку, розширюють можливості педагогічних методів і прийомів у викладача та можуть бути адаптованими до різних педагогічних технологій. До основних видів ЕОР належать: електронний документ; електронне видання; електронний аналог друкованого видання; електронні дидактичні демонстраційні матеріали; депозитарій електронних ресурсів; комп'ютерний тест; електронний довідник; електронна бібліотека; електронний навчальний посібник; електронний підручник; електронні методичні матеріали; курс дистанційного навчання; електронний лабораторний практикум, платформа Google. У ДНЗ «Міжрегіональному вищому професійному училищі з поліграфії та інформаційних технологій» розроблено електронні навчальні ресурси вивчення різних дисциплін. Навчально-методичні матеріали електронного навчального курсу структуровані за такою схемою: І. Загальна інформація про курс. ІІ. Зміст модулів. ІІІ. Модульний контроль. Загальна інформація про курс містить робочі навчальні плани, глосарій, та посилання на Інтернет-джерела. Теоретичний навчальний матеріал охоплює структуровані лекційні матеріали, презентаційні лекції. До кожної лабораторної (практичної, семінарської) та самостійної роботи сформовано мету та завдання, надано методичні рекомендації до їх виконання. Для модульного контролю створено тестові завдання різних типів, контрольні роботи, переліки питань та завдання для підсумкового заліку з дисципліни. Виконані завдання студенти мають можливість надсилати викладачеві в електронній формі. Бали викладач виставляє в електронний журнал на сайті. Створення та наповнення електронних навчально-методичних комплексів є досить тривалим і трудомістким процесом. При їх проектуванні та розробці повинні бути обов’язково враховані фундаментальні принципи педагогіки, дидактики, методики, психології, ергономіки, інформатики та інших наук. До них ми відносимо: багатофункціональність, цілеспрямованість, відтворюваність, адаптивність; iнтерактивнiсть та візуалізація навчальної iнформацiї; системність та структурно-функціональна зв’язаність подання навчального матеріалу; відкритість; цілісність та неперервність дидактичного циклу навчання та ін. Розглянемо деякі з них. Дотримання принципу багатофункціональності забезпечує виконання в різних режимах роботи наступних функцій: навчання, одержання довідкової інформації, діагностика, демонстрація, контроль, моніторинг, моделювання, методична і технічна підтримка тощо. Цілеспрямованість передбачає гарантоване досягнення основних дидактичних цілей комплексу: високу активність учнів, самостійність у набутті знань, формування умінь, навичок узагальнення та систематизації навчального матеріалу, набуття досвіду творчої роботи під час вивчення досліджуваних об’єктів, явищ і процесів, формування особистісної рефлексії. Принцип відтворюваності забезпечує можливість використання електронного навчально-методичного комплексу в будь-якому освітньому закладі при досить невеликих витратах тимчасових, матеріальних і людських ресурсів. Адаптивність передбачає можливість акомодації комплексу як до специфіки навчальної та робочої програм дисципліни, особистості педагога, так і до вікових, психофізичних та інших індивідуальних особливостей категорій студентів. Принцип iнтерактивності та візуалізації навчальної інформації забезпечує: виконання невеликих за обсягом, нескладних тренувальних навчальних дій відразу після сприйняття частини (фрагменту) навчальної інформації; двостороннє спілкування учня з комп’ютером у діалоговому режимі; оперативну реакцію комп’ютера на дії учня (правильні і неправильні); вибір навчальних маршрутів і способів одержання навчальної інформації (навчання в гіперпросторі) тощо. Принцип системності та структурно-функціональної зв’язаності подання навчального матеріалу, передбачає врахування і використання основних закономірностей і організаційних форм навчання: інтегрована комп’ютерна система навчання, сформована з навчального матеріалу базових дисциплін з використанням концепції «гіпертексту» з внутрішніми взаємними посиланнями, що дозволяють учням переходити від однієї теми до інших, логічно пов’язаних з нею; тренінг знань як сукупність завдань, завдань та вправ для засвоєння навчального матеріалу на одному з декількох рівнів (рівні відтворення, рівні стандартного застосування, рівні творчого застосування); практичне навчання (семінари, лабораторні та практичні заняття); система тестування і контролю; завдання та методичні вказівки для виконання самостійної роботи, проекту, курсової або дипломної роботи. Принцип відкритості електронного навчально-методичного комплексу, дозволяє його використання незалежно від віку і рівня освітньої підготовки учня. Крім того, даний принцип передбачає зручність, доброзичливість у спілкуванні користувачів із комплексом. Принцип цілісності та неперервності дидактичного циклу навчання забезпечує оформлення єдиного дизайну інформаційно-освітнього середовища, в якому зібрані всі компоненти навчально-пізнавальної діяльності (об’єкти і процеси, способи взаємодії і мотивації, методи навчання, способи контролю і самоконтролю, програмні інструменти тощо). Передбачає чітке структурування навчального матеріалу, збереження неперервності та логічного поєднання внутрішніх зв’язків між досліджуваними об’єктами, явищами і процесами. Експериментально перевірено, що до структури електронних навчально-методичних комплексів доцільно включати: методичні матеріали (анотація, навчальна та робоча програми); навчальні матеріали (лекції, лабораторні, практичні роботи, семінари, словник, блог викладача, роботи студентів тощо); контроль знань (тести, критерії оцінювання, завдання для самостійної роботи, питання до іспиту тощо); література (основна, додаткова, інтернет-ресурси). Потрібно враховувати, що електронні навчально-методичні комплекси повинні відповідати наступним вимогам: відповідність навчальній та робочій програмі дисципліни; наявність відповідних методичних рекомендацій щодо їх використання; дотримання чинних санітарних норм та ергономічних, програмно-технічних вимог до електронних освітніх ресурсів; дотримання законодавства України щодо захисту авторських прав. Створення електронних освітніх ресурсів навчального закладу є перспективним напрямом розвитку самого навчального закладу, умовою вдосконалення та підтримки навчального процесу, розвитку в учнів навичок самостійної роботи, дослідницьких та творчих здібностей у використанні ІКТ. Електронна бібліотека є складовою ЕОР, яка здатна внести конструктивні зміни в освітній процес навчального закладу. Таким чином, нові електронні освітні ресурси відкривають сучасні технологічні варіанти навчання, пов'язані з унікальними можливостями комп'ютерів і телекомунікацій. Метою створення та використання таких ЕОР є модернізація освіти, змістове наповнення освітнього простору, забезпечення рівного доступу учасників навчально-виховного процесу до якісних навчальних та методичних матеріалів незалежно від місця їх перебування та форми навчання, створених на основі інформаційно-комунікаційних технологій. | |
| Переглядів: 298 | |
| Всього коментарів: 0 | |